Ми не були готові до асоціації в 2013 році і так само не готові до неї сьогодні. Сергій Лівенцов:«НОВА ПОЛІТИКА» завжди відкрита до діалогу Володимир Семиноженко: Потрібно жити своїм розумом, будувати країну виходячи із власних інтересів
ГоловнаГлавная
Регiональнi організацiї

Пошук

Теги

Пряма мова

Версія для друку 22 червня 2010

Володимир Семиноженко: "Наука - це не периферія державної політики, а її авангард"

Україна бере курс на інновації, відновлення наукомісткого виробництва і створення науково-технічної еліти. Це чітка позиція уряду, яка незабаром уже буде втілена у практичних діях. В ексклюзивному інтерв'ю "Урядовому кур'єру" віце-прем'єр-міністр Володимир СЕМИНОЖЕНКО розповів про те, що в країні буде заснована система втілення нових наукових знань у нові продукти, товари і технології.


- Володимире Петровичу, які завдання ставить уряд перед Державним комітетом з питань науково-технічного та інноваційного розвитку?

Головне завдання - відновити керованість науково-технічним та інноваційним розвитком, відновити єдину державну політику в цій сфері, про що було чітко заявлено Президентом України. Хоча, беручи до уваги останні роки, коли наукової політики в Україні не лише не було, а навпаки, реалізовувалася "антинаукова", "антиінноваційна" політика, то сьогодні йдеться скоріш не про відновлення, а про створення практично з нуля.

У 2005 році з невідомих і незрозумілих причин був скасований особливий режим діяльності технопарків. Приблизно у цей самий період держава почала надавати перевагу закупівлям імпортного високотехнологічного обладнання замість розвитку вітчизняного сектору високих технологій. Дійшло до того, що у 2009 році частка медичного обладнання українського виробництва у структурі державних закупівель склала лише 4%. Решта - імпортна, переважно китайська, техніка, яка за якістю поступається нашій, а за ціною - удвічі дорожча. Це - прямий шлях до знищення наукомісткої промисловості, що в умовах сучасної економіки рівнозначно знищенню всієї національної економіки, будь-яких перспектив економічного зростання.

Наука - це не периферія державної політики, а її авангард. І функції Державного комітету з питань науково-технічного та інноваційного розвитку якраз полягають у розширенні тих осередків науки, які стануть основою нової економіки. Адже цілком зрозуміло, що сьогодні йтиметься не стільки про зростання ВВП, скільки про створення нової економіки -економіки, заснованої на знаннях, інноваціях, випереджаючому розвитку людського капіталу.

- Як Ви оцінюєте розвиток і досягнення української наукової думки в останні роки? Чи можна вважати, що вона розвивається в рамках світового контексту?

За деякими напрямками українська наука навіть формує світовий контекст. За останній рік вчені НАНУ вийшли на ряд вагомих результатів, зокрема отримані цирконієві наноматеріали з унікальними характеристиками міцності, повністю розв'язана обернена задача теорії коливань, створені основи трансмутації радіоактивних ізотопів з використанням потужних пучків комбінованого випромінювання з електронів. Науковці усього світу пильно стежать за розвитком українських технологій зварювання живих тканин. Перспективною і значущою є робота наших учених у проектах ЦЕРН та інших великих європейських лабораторіях. Нещодавнє гучне відкриття фізиків щодо коливання (перетворення) нейтрино було зроблено в рамках європейського наукового проекту OPERA за допомогою детектора, розробленого вченими Харківського інституту сцинціляційних матеріалів НТК "Інститут монокристалів" НАНУ у партнерстві з Об'єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні (РФ). Це справжній прорив у науці, і частина лаврів в ньому належить Україні.

Однак, незважаючи на це, Україна сьогодні не є науковою державою світового значення. Національний науковий комплекс майже 20 років переживає кризу, навіть рухається у низхідному напрямку. Втрачені цілі наукові школи, напрямки досліджень. Практично немає темпу в технологічному розвитку. Кількість дисертаційних робіт зростає, а кількість продуктивних учених - падає. І так далі. Україна добровільно відмовлялася, фактично руйнувала ресурс, який інші держави прагнуть створити за будь-яку ціну. Так звані "нові технологічні тигри" в Азії, і частково, в Південній Америці, побудували модерну технологічну економіку практично з "наукового нуля". Дефіцит власної науки вони компенсували за рахунок імпорту технологій, а вже потім на цьому базисі з'явилася національна надбудова. Сьогодні Сінгапур, Південна Корея, Чилі, Бразилія, Малайзія - в 50-ці держав-лідерів глобальної економіки.

Україна всі ці роки доводила, що можна зробити і навпаки - на досить сильному науковому базисі побудувати низькотехнологічну, структурно деформовану, сировинну економіку.

Цей дисбаланс можна і необхідно виправити. І ми це вже робимо.

- Чи результативна діяльність Академії наук в інноваційній сфері? Що треба зробити, аби український учений міг претендувати на Нобелівську премію в найближчі роки?

Нобелівська премія - це питання найвищого престижу в науці і політиці. А Україні сьогодні потрібний не стільки престиж, скільки практичні результати, реальні зрушення. Вважати, що якщо Україна не має жодної Нобелевської премії в науці, то немає і науки, абсолютно неправомірно. Є і наука, і великий фронт робіт для неї - передусім в економіці, промисловості, енергозбереженні. І саме про це необхідно сьогодні думати в першу чергу.

Певні результати вже є. Лише минулого року установами НАНУ впроваджено понад 2 тис. наукових розробок у різні галузі економіки. У виробництво введені також продукти, отримані в рамках окремих науково-технічних проектів. Варто згадати введення в експлуатацію теплонасосної станції гарячого водопостачання в Краматорську, яка дає можливість заощаджувати щорічно 1,5 млн м 3 газу. Випущені дослідною партією світлодіодні лампи заощаджують 400 млн кВт/г на кожен мільйон ламп щороку. Українськими вченими виведений новий сорт пшениці, що вже дав рекордний урожай. Можна й далі перераховувати здобутки.

Проте набагато важливіше створити систему. Про систему втілення новітніх наукових знань у новітні продукти, товари і технології в Україні не йшлося. Маємо створити усі необхідні стимули і умови, щоб інновації стали не державною програмою, а життєвою необхідністю для суб'єктів економіки. Вони повинні буквально полювати на нові розробки, як це відбувається сьогодні в усьому світі.

- Програма соціально-економічного розвитку на 2010 рік передбачає підтримку високих технологій. Це означає, що цього року цей напрямок отримає додаткове фінансування з бюджету? На яку ще підтримку з боку держави можуть розраховувати високі технології?

Головний ресурс, закладений у бюджеті цього року, - і це зроблено вперше, - 1,8 млрд грн, які будуть спрямовані на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у реальному секторі економіки. Значення такого кроку для нашої економіки важко переоцінити.

Крім того, збільшені видатки на науку - до 4,7 млрд грн, або на 22% по загальному фонду Держбюджету. "Бюджет" фундаментальних досліджень становить 1,97 млрд грн. Ми відновили фінансування низки важливих програм, зокрема, прикладних досліджень та науково-технічних (інноваційних) проектів НАНУ, придбання наукового обладнання для академічних наукових установ. З 2010 року розпочалася реалізація Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології і наноматеріали".

У Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки, презентованій нещодавно Комітетом з економічних реформ при Президентові України, є розділ, що стосується науково-технічного та інноваційного розвитку. В результаті запланованих кроків рівень сукупного фінансування науки має сягнути 1,5% ВВП до 2014 року. До 2020 року маємо подвоїти цю цифру.

- Сьогодні технопарки позбавлені більшості пільг з оподаткування. Чи вважаєте Ви за потрібне переглянути ці зміни в їхній діяльності? Як оцінюєте досягнення технопарків в Україні? Чи виявилися вони ефективним осередком для інноваційної діяльності?

Технопарки в усьому світі вважаються основою інноваційної інфраструктури, ключовим її елементом. Податкові стимули, що застосовуються для інноваційних і наукових проектів, теж універсальна світова практика. Це абетка економічного розвитку.

Скасування спеціального режиму інвестиційної діяльності технопарків відкинуло нашу економіку на десятиліття назад. Причому саме в той момент, коли з'явилися перші результати і технопарки стали приносити в бюджет прибутку у кілька разів більше за суму податкових пільг.

Уряд розробив і схвалив проект Податкового кодексу. Це довгоочікувана подія. Таким чином закладаються чіткі, прозорі і передбачувані умови оподаткування суб'єктів економіки, у тому числі технопарків.

- Бізнес і наука в нашій країні абсолютно полярні світи: науковці скаржаться, що в їхні розробки не інвестують місцеві бізнесмени, а ті, у свою чергу, кажуть, що наукові розробки вітчизняних вчених не відповідають вимогам часу. Що може зробити держава, аби налагодити стосунки між бізнесом і наукою і створити умови для довготривалого інвестування?

Ми довго жили в економічній реальності, в якій надприбутки створювалися в сфері торгівлі і спекуляцій, а реальний сектор економіки перебував у не сприятливих для розвитку умовах. У цьому - основна причина розірваності комунікації між бізнесом, економікою і наукою.

Сьогодні політика Уряду спрямована на підтримку передусім реального сектору економіки. Формується зрозуміле і передбачуване податкове середовище. Отже ситуація зміниться і бізнес неминуче стане замовником у науковій сфері, адже саме там засновуються конкурентні переваги.

- У нас університети займаються майже виключно освітою тоді, як переважна більшість наукових досліджень зосереджена в установах Національної академії наук та галузевих інститутах. Натомість типова західна практика передбачає, що університети, де студенти здобувають знання, обов'язково є осередками фундаментальних наукових досліджень. Чи потребує ця система змін? Якщо так, то коли їх можна очікувати?

Світовий досвід дійсно містить свідчення високої ефективності університетської науки. Силіконова долина, як усім добре відомо, створювалася на базі Стенфордського університету. Лідерами за кількістю Нобелевських лауреатів є США і Велика Британія - держави з міцними традиціями університетської науки. Це факт. Але фактом є й те, що українська наукова система організована навколо академічного сектору, і саме в такому вигляді приносила свої найкращі результати, у тому числі - Нобелівські премії.

Є різні способи побудувати національну наукову систему, і жодного універсального. Ключове слово тут - національна, тобто автентична відносно конкретної нації, держави.

Концепція університетів у США є синтезом британських, німецьких традицій і суто американських рішень, які були продиктовані потребами суспільства. Хоча і в американській специфіці впровадження наукових результатів в економіку приблизно однакове, що з університетів, що з наукових установ. Британська університетська система формувалася впродовж століть і теж є унікальною. Франція має свої особливості. Секрет успіху наукової системи полягає не стільки в тому, чи академічні установи формують її ядро чи університети, скільки в ступені її відповідності вимогам часу і запитам суспільства та економіки.

В Україні є певна невідповідність. Наука відірвана від освіти, економіки і бізнесу, і це істотно гальмує науковий розвиток. Усі ці елементи мають бути пов'язані в єдину систему. Одним з шляхів до розв'язання цього завдання є створення мережі дослідницьких університетів, чим сьогодні активно займається Уряд. Крім того реалізується і приносить результати Державна цільова науково-технічна та соціальна програма "Наука в університетах".

Але маємо розуміти, що університетська наука не є панацеєю від усіх проблем, що існують сьогодні в сфері науки і освіти.

Потрібна цілісна державна наукова політика, що спирається на традиційні конкурентні переваги національної науки і, водночас, адаптує кращі досягнення, накопичені світовим досвідом у побудові науково-освітніх систем.

Джерело: http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=12685

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Повернутися до архіву

Архів

Опитування

Мир на сході настане завдяки:

Результати опитувань

Пряма мова

Карта нової україни

Вiдео

Останні обговорення

Форум