Володимир Семиноженко: Потрібно жити своїм розумом, будувати країну виходячи із власних інтересівСергій Лівенцов:«НОВА ПОЛІТИКА» завжди відкрита до діалогу Ми не були готові до асоціації в 2013 році і так само не готові до неї сьогодні.
ГоловнаГлавная
Регiональнi організацiї

Пошук

Теги

Пряма мова

Версія для друку 28 лютого 2012

Володимир Семиноженко: Громадянин-вчений

Громадянин-вчений

“Та енергія, яка витрачалася переважно на вирішення питань розподілу влади, нарешті має бути спрямована на конструктив – об’єднання суспільства навколо амбітного проекту розбудови України як гідної, успішної, європейської держави”, - ці слова належать не політику або міністру. Їхній автор — президент Національної академії наук України академік Борис Євгенович Патон.


Майже п'ять років тому, у травні 2007 року країна стояла на порозі громадянського протистояння, до якого призвела гостра конституційна криза. Стосунки влади і опозиції вкотре зайшли у глухий кут. Тодішній президент Ющенко оголосив розпуск парламенту та дочасні вибори, які не хотіли визнати правовими ані значна частина політикуму, ані суспільство. Країні був потрібний компроміс. Але не суто політичний — загальнонаціональний.

Тоді “Український форум” провів у прямому ефірі відкриті громадські слухання “Через подолання політичної кризи до сталого розвитку України”, у яких погодився взяти участь Борис Євгенович. Уважно вислухав відомих політиків та державних діячів. А потім сказав дуже прості слова: кожна хвилина державного життя, яку витрачено не на підвищення конкурентоспроможності країни, а на політичну боротьбу, відкидає нас у минуле. Сучасний світ є жорстким до слабких держав. Давайте думати не про себе, давайте замислимося про наше спільне майбутнє... Пам'ятаю, в залі Українського дому після виступу Бориса Євгеновича запанувала глибока тиша. І стало якось соромно доводити власну правоту і викривати у неправоті опонентів, зриваючись на крик... Думаю, багато з тих, хто почув Бориса Євгеновича, раптом зрозуміли: моральний авторитет — це не просто слова, а державницька позиція — не поза.

Для мене особисто Борис Євгенович, вчений зі світовим іменем, завжди був і залишається насамперед Громадянином. Власним прикладом він кожного дня спростовує поширений стереотип про байдужого до всього “надто людського” науковця, який добровільно запирає себе заради абстрактних ідеалів науки у “башті зі слонової кістки”. Для самого Бориса Євгеновича головні риси вченого — це моральність і чесність. “Людина має залишатися людиною, - каже він у нещодавньому інтерв'ю. - Вчений повинен тверезо оцінювати як позитивні, так і негативні наслідки своїх досліджень, використання їхніх результатів”.

За плечима Бориса Євгеновича — майже вся (часто — дуже драматична) історія радянської науки та становлення науки в незалежній Україні. З діяльністю визначних людей зазвичай асоціюється ціла епоха в історії, певний етап розвитку тієї чи іншої сфери людської діяльності та пізнання. Чи вірно буде назвати Бориса Патона “людиною-епохою”. Звісно, що ні! Адже Борис Євгенович започаткував не одну, а декілька епох — як у науці і техніці, так й в державному житті.

Сьогодні часто можна почути, що головним ресурсом розвитку сучасної економіки є інновації. Але завчити цю формулу замало — потрібні ті, хто втілюватимуть “інноваційний імператив” у життя, потрібні новатори. Борис Євгенович звик бути першим. За його керівництва Інститут електрозварювання перетворився на найпотужніший світовий науково-дослідний центр, де вперше була розроблена методика застосування зварювальних процесів у космосі. Газотранспортна система Україна — також продукт унікальної технології, винайденої в інституті. Там само народилася і технологія електрозварювання під водою. Але найбільш смілива розробка Інституту — зварювання м'яких живих тканин у клінічній практиці. Наразі ця революційна хірургічна методика, яка значно скорочує час операції й ризики післяопераційних ускладнень, успішно застосовується в Росії, США та низці європейських країн. Загалом Інститутом електрозварювання отримано майже 2600 патентів і понад 6500 авторських свідоцтв.

Ці показники дійсно вражають. Але візьму на себе сміливість стверджувати, що справжнє новаторство Бориса Євгеновича — в постійному пошуку найсучасніших способів управління наукою та моделюванні її розвитку на випередження часу. Незважаючи на катастрофічний “обвал” цілих наукових шкіл та інститутів, який стався на початку 90-х, українська наука вижила й продовжує нарощувати свій потенціал. Фундамент для сьогоднішніх успіхів України у таких перспективних галузях, як матеріалознавство, біотехнології, ядерна фізика, нанотехнології та ІКТ, був закладений внаслідок принципових змін, які я називаю “патонівським поворотом”

Ще за часів перебудови Академія наук почала переходити на ринкові рейки. Борис Євгенович був певним: якими б складними не були часи, наука не повинна вдовольнятися роллю “падчерки” держави. За словами Бориса Євгеновича, співвідношення між бюджетним фінансуванням та коштами, що надходили за госпдоговорами, становило 50 на 50. У середині 80-х госпрозрахункова дослідно-виробнича база Академії наук УРСР нараховувала 78 організацій, а загальний обсяг робіт перевищив 232 млн. рублів. Тоді коли, майже повсюди йшли скорочення працівників, кадровий потенціал підприємств дослідно-виробничої бази АН УРСР збільшився у 20 разів.

По суті, вже тоді академія стала ядром інноваційної інфраструктури, головне завдання якої — поєднати у єдину систему фундаментальну науку, технічні розробки, реалізацію дослідних зразків та, зрештою, серійне виробництво інноваційної за своїм походженням продукції. До складу академії, крім інститутів, входили експериментальні виробництва, конструкторські бюро та дослідний завод. Саме тому АН УРСР виявилася більш готовою, ніж інші республіканські академії, до роботи в умовах вільного ринку. Отже, невипадково вже наступного десятиліття декілька провідних академічних інститутів виступили ініціаторами створення в Україні перших технопарків. Досвід виявився дуже успішним. За роки активного функціонування технопарків, тобто з 2000 по 2005 рік, ними було здійснено 112 інноваційних проектів, у межах яких вироблено інноваційної продукції на 14,3 млрд. грн. та створено понад 3,5 тисяч нових робочих місць. В українських технопарках вироблялося медичне обладнання нового покоління, унікальні зварювальні апарати, особливо чисті хімічні речовини і кристали, нетрадиційні джерела енергії та освітлювання, нові лікарські препарати та медичні діагностичні системи і багато іншого. Надходження до бюджету та позабюджетних фондів від виконання цих проектів дорівнювали 943 млн. грн. (У дужках відзначу, що руйнування системи технопарків, яке сталося у 2005 році, —  справжнє варварство, і йому не може бути виправдання).

Ефективному доведенню наукових розробок до стадії виробництва також сприяє щорічний конкурс науково-технічних проектів, започаткований академією. Відібрані проекти — а всього таких з 2004 року було 380 — виконуються академічними інститутами спільно з виробничими структурами, які фактично беруть на себе зобов'язання щодо серійного випуску інноваційної продукції. Останнім часом Академія наук тісно співпрацює з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації за проектами, спрямованими на формування таких ключових елементів інноваційної інфраструктури, як Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу та Національна венчурна компанія. Не можу не відзначити ще одну новаторську ідею Бориса Євгеновича — створення Академічного університету, який готуватиме магістрів за тими напрямками, які є затребуваними в умовах нового, шостого, технологічного укладу.

На переконання Бориса Євгеновича, успіхи у насиченні реальних секторів економіки технологічними новаціями стали можливими завдяки фундаментальним дослідженням, які залишаються пріоритетом діяльності академії. “Великі і перспективні практичні розробки, конкурентоспроможна нова продукція народжується тільки на надійному науковому фундаменті”, - стверджує він. Як це не дивно, в цьому Борис Євгенович також “зіграв на випередження”. Адже відомо, що наразі ряд західних країн, які традиційно лідирували на світовому ринку інноваційної продукції, зіткнулися з серйозною проблемою. Надмірне захоплення прагматичним виміром наукових досліджень і, як наслідок, “вимірювання” наукового прогресу виключно комерційною успішністю зрештою призвело до того, що фундаментальна наука перебуває у занепаді. А значить, кількість інновацій з часом невпинно знижуватиметься — їх просто не буде звідки “черпати”. Отже, те, що Україні вдалося зберегти свої всесвітньо відомі академічні школи — наша реальна конкурентна перевага. Сьогодні в стінах академії ведуться дослідження у сфері наноматеріалів і нанотехнологій, ІТ, енергозбереження, нових матеріалів та методів їхнього з'єднання, біотехнологій для охорони здоров'я, фармакології, АПК. Фактично ці напрямки формують так звані “точки зростання” сучасної економіки, заснованої на знаннях та нових технологічних рішеннях. У тому, що така економіка перестає бути утопією для України і поступово перетворюється на реальність, - велика заслуга Бориса Євгеновича.

...Підпорядкованість стратегічних цілей політичній кон'юнктурі впродовж тривалого часу заважала українській державі впевнено рухатися вперед. Країна йшла від однієї кризи до іншої. За таких умов суспільство було вимушено жити виключно сьогоденням. Звідси йшла й недооціненість науки на вищому державному рівні. Недооціненість, яка стала майже фатальною для нашого майбутнього. Адже наука — це формування перспективи. Вона закладає майбутні “риси” держави”.

Сьогодні ситуація змінюється. У країни з'явився стратегічний курс — програма економічних реформ до 2014 року “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Мета цієї програми є дуже масштабною — зробити невідворотними інноваційні зміни в економіці і суспільстві й зрештою отримати той запас міцності, який дозволить нам не просто вистояти під час будь-яких економічних потрясінь, але й вийти в лідери. Можна довго сперечатися про роль особистості в історії, але я точно знаю одне — без Бориса Євгеновича шлях до ствердження інноваційної ідеології як ідеології держави був би набагато довшим.

Джерело: «Наука сьогодні»№7-8 (724-725)від 27.02.2012

Додати повідомлення

Вам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.

Повернутися до архіву

Архів

Опитування

Мир на сході настане завдяки:

Результати опитувань

Пряма мова

Карта нової україни

Вiдео

Останні обговорення