Володимир Семиноженко: Потрібно жити своїм розумом, будувати країну виходячи із власних інтересів | Сергій Лівенцов:«НОВА ПОЛІТИКА» завжди відкрита до діалогу | Ми не були готові до асоціації в 2013 році і так само не готові до неї сьогодні. | |||||||||||||||||||||||||||||||
ПошукТеги |
Новини
Версія для друку 7 червня 2010
Свобода – це не вседозволеність, а боротьба зі вседозволеністю – не цензура![]() У капіталістичному світі за кожним культурним продуктом стоїть грошовий мішок. Ця думка, яку взято зі статті Володимира Леніна про партійну літературу, є і досі актуальною. Вона дуже точно характеризує ситуацію зі свободою слова не тільки в Україні, але й в усьому світі. Таку точку зору висловив голова Чернігівського регіонального штабу регіональної організації «Нової України» Дмитро Попов.На його думку, державна політика у сфері інформації має бути спрямована на пошук балансу, з одного боку, між інтересами власників ЗМІ та інтересами суспільства, а з другого – між свободою слова та вседозволеністю. Ці проблеми взаємопов’язані. У ринкових умовах поняття свободи преси є певною мірою умовним. Тому що у засобів масової інформації є два шляхи – або жити за принципом самоокуповування й, отже, розміщувати матеріали за гроші, або працювати на власника. Дмитро Попов підкреслив: «Якщо бізнесмен купує газету або телеканал, то він вже політик. За допомогою ЗМІ хочуть не стільки заробляти гроші, скільки вливати на суспільну думку. Навіть за умов проведення ток-шоу у прямому ефірі є можливість приховано маніпулювати суспільною думкою. При цьому використовується багатоманітний арсенал засобів – відбір питань, формулювання теми, розстановка акцентів тощо. Система побудована таким чином, щоб вбивати або ж навпаки акуратно вкладати у свідомість людини настанову «це добре, а це погано» або «роби тільки так, а ось так не роби». ЗМІ є потужним інструментом впливу, особливо це помітно під час виборчих кампаній». Отже, на думку Дмитра Попова, про свободу слова в чистому вигляді сьогодні не йдеться. З іншого боку, свободу слова не слід плутати зі вседозволеністю. «Держава повинна дуже чітко відстежувати й попереджати спроби розхитування державного устрою через ЗМІ. У більшості країн світу засоби масової інформації, які друкують статті, що розпалюють, приміром, міжнаціональну ворожнечу, а значить ведуть до ослаблення держави та погіршання життя людей, у підсумку матимуть проблеми з законом», - відзначив Дмитро Попов. За його словами, в Україні преса має дуже багато свобод, між тим, на практиці, свобода проявляється не тільки в праві казати правду, але й у можливості свідомо викривляти інформацію: «Скільки людей в Україні стали жертвами обливання брудом через ЗМІ? Адже народ у своїй більшості все ще переконаний: якщо дещо сказали по ТБ або написали в газеті, - це правда». Недостовірна інформація, уміло подана через телебачення, може завдати шкоди не тільки окремій людині, але й стабільності держави в цілому. «Якщо бізнесмен, який володіє телеканалом, вирішить з якихось власних міркувань розхитувати державні устої, то у будь-якому випадку його хтось має зупинити. Де тут баланс між свободою хазяїна ЗМІ та його журналістів писати те, що вони бажають, й суспільними інтересами? Цю межу дуже важко відшукати, але вона обов’язково має бути. Я є противником цензури, але все ж таки мушу сказати, що свобода – це не вседозволеність, а боротьба із вседозволеністю – ще не цензура», - підсумував Дмитро Попов. За його словами, однією із противаг впливу приватних телеканалів може бути суспільне телебачення, яке фінансується за рахунок грошей платників податків і є незалежним від приватного капіталу. Джерело:
Прес-служба Громадянського блоку "Нова Україна"
Коментарi(10):
Додати повідомленняВам необхідно зареєструватися або авторизуватися для того щоб створювати нові повідомлення.Повернутися до архіву |
Архів
ОпитуванняПряма моваКарта нової україни
Вiдео
4 серпня 2013
«Молодежь за здоровый образ жизни».
Вiдеоархiв
Останні обговорення
|